З чотирьох видів зныження слуху кондуктивна найлегше піддається лікуванню. Тим не менш, важливо розуміти, як і чому таке зниження слуху відбувається. При вивченні теми глухоти ви можете зустріти інформацію про різні види втрати слуху. Важливо розрізняти їх.
Кондуктивне зниження, хоч і зустрічається рідше, ніж нейросенсорна втрата слуху, може торкнутися будь-кого. Так, багато випадків є тимчасовими або повністю виліковними, однак деякі з них призводять до постійної втрати слуху. Перш ніж заглибитись у симптоми та лікування кондуктивної втрати слуху, маємо зрозуміти, що це таке і як виникає.
Що таке кондуктивна втрата слуху?
Це форма втрати слуху, яка виникає в ситуації, коли звук не може потрапити у внутрішнє вухо. Причиною стає пробка з вушної сірки, пошкодження барабанної перетинки або звуження слухового проходу.
Зазвичай виділяють дві групи: зниження слуху внутрішнього і середнього вуха. Зовнішнє вухо складається з отвору і слухового проходу, а середнє вухо містить безліч дрібних кісточок. Коли звук проходить через вухо, він мандрує через ці області у внутрішнє вухо, де равлик перетворює вібрації в звук. Коли цей процес ускладнюється або взагалі стає заблокований, це і є кондуктивне зниження слуху. Велика кількість таких втрат слуху викликані інфекціями вуха і накопиченням вушної сірки, але й багато інших чинників можуть привести до цього стану.
Причини кондуктивного зниження слуху.
Як згадувалося раніше, причина кондуктивної втрати слуху може розміщуватися в двох ділянках слухової системи. Загальні хвороби зовнішнього вуха полягають у:
- збільшенні кількості вушної сірки,
- зовнішньому отиті,
- екзостозах, які являють собою невеликі аномальні розростання всередині слухового проходу,
- появі сторонніх предметів у вусі.
Проблеми із середнім вухом також можуть мати наслідком кондуктивну втрату слуху. Вони включають у себе:
- вушні інфекції або середній отит, що призводять до накопичення рідини у середньому вусі,
- відсутність або перфорацію барабанної перетинки, що можуть виникнути під впливом травм, гучних звуків, різкого перепаду тиску ззовні (баротравми) або вушних інфекцій,
- загрублу / потовщену барабанну перетинку, також відому як тимпаносклероз,
- проблеми з євстахієвої трубою або проходом середнього вуха в горло,
- анормальні новоутворення або пухлини середнього вуха,
- перелом кісток середнього вуха, відомий як розрив ланцюжка кісточок,
- отосклероз, затвердіння / замерзання кісток середнього вуха.
Кондуктивна втрата слуху також може бути з народження, зазвичай викликана такими хворобами, як мікротія (недорозвинене вухо) і стеноз (вузький слуховий прохід). Плавання в холодній воді дуже часто може також привести до екзостозів, жорстких наростів у вушному каналі. Цей стан ще відомий як «вухо серфера» (не слід плутати з «вухом плавця», що є реакцією на тимчасову інфекцію).
Симптоми кондуктивної втрати слуху.
Остаточним ознакою того, що ви страждаєте втратою слуху, є знижена здатність чути. Однак кондуктивна втрата слуху має кілька більш специфічних симптомів:
- проблеми зі слухом або розумінням мовлення,
- ледь відчутний або приглушений шум,
- одностороння втрата слуху або здатність чути краще одним вухом, ніж іншим,
- тиск або відчуття болю в одному чи обох вухах,
- проблеми з підтриманням рівноваги,
- відчуття, що ваш голос звучить дивно або голосніше, ніж зазвичай,
- дивні запахи або рідини, що виходять з вуха – що типово для кондуктивної втрати слуху, викликаної запаленням чи інфекцією.
Кондуктивна проти vs нейросенсорна.
На відміну від нейросенсорної приглухуватості, яка часто призводить до проблем зі слухом на певних частотах, погіршуючи можливість чути деякі голоси або, наприклад, приголосні звуки, кондуктивна втрата слуху зазвичай призводить до приглушення звуку в цілому.
Нейросенсорна туговухість завжди постійна, в той час як кондуктивна приглухуватість переважно може бути вилікувана за допомогою медикаментозного або хірургічного втручання. Хоча деякі випадки кондуктивної втрати слуху невиліковні, багато хто з них можуть бути усунені при належному медичному догляді. Однак ці два види знижень не є взаємовиключними.
Нейросенсорна і кондуктивна втрата слуху можуть бути присутні одночасно, це є змішана втрата слуху. Якщо ви відчуваєте симптоми, нетипові для кондуктивної втрати слуху, рекомендується пройти тест на слух, а також більш повне медичне обстеження.
Кондуктивна втрата слуху зазвичай виникає після травм голови, алергії або після зараження вушними інфекціями, такими як «вухо плавця». Нейросенсорна туговухість, з іншого боку, має тенденцію бути більш підступною. Багато людей не розуміють, що у них є нейросенсорна втрата слуху, поки проблема не стане серйозною.
З цієї причини важливо часто перевіряти слух. Якщо ви звертаєтеся за лікуванням при кондуктивній втраті слуху, ваш лікар може також перевірити вас на нейросенсорні пошкодження. Найчастіше саме так визначається змішана втрата слуху. Хоча кондуктивна і нейросенсорна туговухість різні, вони однаково негативно впливають як на ваш слух, так і на якість життя.
Лікування кондуктивної втрати слуху.
Безліч причин можуть призвести до кондуктивної втрати слуху, тому й підходи в лікуванні варіюються. Першим кроком є постановка діагнозу. Ваш сімейний лікар або аудіолог може допомогти вам у цьому. Як тільки проблема визначена, ви може рухатися далі. Значна частина кондуктивних розладів слуху пов’язана зі скупченням вушної сірки або інфекціями вуха. Хоча ці проблеми видаються незначними, вони можуть бути небезпечні, якщо не усувати їх тривалий час або неправильно лікувати.
Якщо у вас утворилася сірчана пробка, не пробуйте позбутися її самостійно. Адже так можна легко пошкодити барабанну перетинку або заштовхати сірку далі у вухо. Не капайте у вуха щось, включаючи вушні канали та спеціальні препарати для чищення без призначення лікаря. Ті, хто страждає частими вушними інфекціями, повинні звертатися до лікаря при перших симптомах. Сучасні методи лікування при своєчасному застосуванні дозволяють ефективно побороти більшість інфекцій. Запущені інфекції можуть призвести до утворення рубців у вушному каналі, тому не варто затягувати з візитом до ЛОР-лікаря. Важливо вчасно пройти відповідний курс лікування, при необхідності, з використанням антибіотиків. Не покладайтесь винятково на підручні та домашні засоби. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання або інші медичні процедури.
Для компенсації кондуктивної приглухуватості можуть застосовуватися стандартні слухові апарати, доступні також і спеціальні моделі, відомі як слухові апарати з кістковою провідністю, розроблені для специфічних випадків. Вони передають звук безпосередньо до равлика за допомогою вібрацій через кістку, минаючи зовнішнє і середнє вухо. Сучасні технології дозволяють знайти рішення в більшості випадків. Незалежно від причин втрати слуху, важливо, щоб ви звернулися за допомогою вчасно.